Про Кирлай, що під Казанню, я повідаю тобі, Заспіваєш там – то кури, й ті підспівують тобі. Не в Кирлаї народився, та прожив нівроку там: Сіяв, жав, ходив за плугом в полі рік від року там.
Ніч зійшла на землю й Мекка освітилася в вогні Того променя із неба, що Бурак зійшов по нім. І Джибрил благу вість мовив: „О, Посланче, зве тебе Усевишній! Нині він тебе покликав до небес!
На ганебну справу підлі нас покликали, мовляв, Нема волі, до султана йдіть, у нього є земля! Ми ж не підемо нікуди, там ще важче воювать, Там по десятеро шпиків на людину, тут – по п'ять.
